Культурний фронт: як Європа допомагає зберегти українську ідентичність у час війни
28 липня, 2025 р.
Поки українські міста тримають оборону, а громади — відновлюють зруйноване, ще один, менш помітний, але не менш важливий фронт триває щодня — це фронт культури. Знищення бібліотек, музеїв, архівів, храмів, мистецьких шкіл та пам’яток — одна з головних тактик агресора. Але проти цієї руйнівної сили встає Європа — з розумінням, ресурсами й солідарністю.
Наприкінці липня стало відомо про запуск нової масштабної ініціативи — Team Europe for Cultural Heritage in Ukraine, яка об’єднала 22 країни ЄС. Мета — реалізація понад 60 проєктів для підтримки української культурної спадщини, яка страждає як від прямих ракетних ударів, так і від довготривалої гуманітарної катастрофи, спричиненої війною.
Серед ключових напрямів — не просто “порятунок старих стін”, а стратегічна підтримка галузі:
підготовка й перепідготовка фахівців через стипендії та тренінги;
захист та експонування історичних пам’яток;
налагодження міжнародної співпраці для обміну досвідом і ресурсами.
2 мільйони євро додатково вже виділено в межах програми «Креативна Європа», що стала справжнім рятівним колом для українських митців, організацій та музеїв у складні 2022–2025 роки.
Європейська допомога у цифрах
Починаючи з 2022 року, ЄС вже спрямував понад 85 млн євро лише на гуманітарні, освітні та культурні програми в Україні. Зокрема:
близько 11 млн євро — на збереження та цифровізацію музейних фондів;
понад 30 культурних установ України були інтегровані в європейські програми мобільності;
“Креативна Європа” за два роки підтримала 120 українських заявок, що стало безпрецедентним показником.
У той час як Росія знищує, Європа — зшиває, оберігає, допомагає відновити те, що складає нашу культурну ДНК.
Міркування автора - Світлани Камінець:
«Ми звикли говорити про культуру як про щось “друге”, “необов’язкове”. Але війна довела, що вона — перше, за що чіпляється ворог, щоб зламати нас. Бо якщо нація втрачає пам’ять, вона стає керованою. Допомога Європи — це не тільки про відновлення храму чи реставрацію полотна. Це про відновлення стійкості нації. Про право бути українцем — зі своєю мовою, мистецтвом, традицією. І я вдячна, що Європа це розуміє».
Чому це важливо вже зараз?
У звітах Міністерства культури зазначено: понад 1800 об’єктів культурної спадщини знищено або пошкоджено з початку війни. Це храми, музеї, театри, історичні будівлі. У Херсоні, Маріуполі, Харкові — десятки втрат, які вже не підлягають реставрації.
Але важливо не лише рахувати втрати. Варто думати про майбутнє. Саме тому така підтримка європейських партнерів надзвичайно значуща: вона гарантує, що після перемоги ми матимемо що й для кого відбудовувати — не лише будинки, а й національну пам’ять.
Погляд у майбутнє
«Ми продовжимо захищати, популяризувати й відновлювати українську культуру та спадщину — заради стійкості України та нашого спільного європейського майбутнього», — підкреслив у коментарі комісар ЄС з питань молоді та культури Гленн Мікаллеф.
Це не просто дипломатичні слова. Це — стратегічне бачення: українська культура вже стала частиною європейської. І зусилля з її захисту — це не лише про Україну, а про спільний європейський дім
|