Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

Quicks: Креативний мобільний застосунок для відеомонтажу
Мобільний додаток Slibe для веб - дизайнерів
Газета Нова Доба - видання про Київ і столичну область

 

 ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КЛУБ (РЕЗЮМЕ)


1. ПРОБЛЕМИ НА ВИРІШЕННЯ ЯКИХ СПРЯМОВАНО ПРОЕКТ (вступ)

Український "третій сектор" бере свій офіційний початок від червня 1992 року, коли Верховна Рада прийняла "Закон про об'єднання громадян". Цей закон діє й по сьогодні. Згідно нього в Україні утворено всі її політичні партії та величезну кількість громадських організацій (за даними "Caunterpart" 1998 року - 18000). Однак, цілком можна стверджувати, що уявлення громадян України про власний український, а рівно й про світовий "третій сектор" знаходиться все ще на дуже низькому рівні. В ідеалі "третій сектор" має бути розташований між державою та ринковою економікою. У політичній науці на основі теорії "зацікавлених груп", яку розробив Арнольд Бентлі ще на початку ХХ століття, це явище визначається як " групи людей, які намагаються впливати на процес прийняття рішень за тим чи іншим питанням, але не намагаються встановити повний політичний контроль за державою". Насправді сьогодні ми маємо ситуацію коли українські НУО жодним чином не впливають на прийняття стратегічних рішень у державі, практично не представлені в українському Парламенті, а депутати Парламенту є майже повністю не обізнані на діяльності та житті українських НУО. В наслідок цієї ситуації в парламенті України відсутнє відповідне лобі, а відтак із боку НУО не виконуються одна з їхніх основних функцій - відстоювання інтересів громадян за групами та інтересами і вже тим більше не працює фактор "впливу на прийняття державних рішень". Певно, що в результаті такого стану речей, фактично прийшло до занепаду саме законодавство у галузі НУО - сьогодні просто зареєструвати громадську організацію вже є проблемою. У самому парламенті відсутній навіть комітет або підкомітет із справ громадських організацій.

Як же тоді поліпшити цей стан?

Якраз на це й спрямовано наш проект. Його безпосередніми завданнями є:

· налагодження прямого контакту між парламентарями (Народними Депутатами України) та представниками українських та міжнародних НУО

· розширення доступу українських НУО до безпосереднього носія влади задля вирішення найважливіших питань свого функціонування

· більш детальне ознайомлення законодавців із проблемами "зацікавлених груп", які представляють відповідні НУО
Як довгострокові можна зазначити такі цілі:

· Ознайомити цільові групи, визначені в проекті, з юридичними механізмами захисту власних прав, сформувати сукупність уявлень про "третій сектор" як про абсолютно природній та необхідний механізм захисту громадянами своїх інтересів. Ліквідації зневаги до діяльності НУО з боку державної влади.

2. АУДИТОРІЯ ПРОЕКТУ

У проекті братимуть участь: Парламентарі (Народні Депутати України), урядовці, фахівці міністерств та відомств, керівники та члени провідних неурядових організацій України різного профілю та обслуговуючих різні соціальні групи, представники міжнародних організацій, журналісти.

Аудиторія на яку розраховано проект: Громадяни України, які є активними членами неурядових організацій або лише хочуть створити НУО.

3. НАСЛІДКИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЕКТУ

Короткочасні: Головним результатом проекту варто вважати налагодження безпосередніх прямих контактів між законодавцями та активістами "третього сектору". Таким чином НУО зможуть вносити на розгляд у парламенті питання, що тісно пов'язані з їх існуванням у суспільстві та лобіювати прийняття відповідних рішень.

Довгострокові результати: Підвищення громадської активності у справі формування державної політики в Україні, засобами громадського контролю.

Яким суспільним інституціям ви довіряєте найбільше?
Президенту
Верховній раді
Уряду
органам місцевого самоврядування
Армії
Поліції
Цекрві
Громадським організаціям
Волонтерам
Нікому не довіряю